11 клас.
Тема. Гійом Аполлінер як чільна постать
європейського авангарду. Сутність його поетичної реформи. Збірка «Алкоголі.
Вірші 1898 -1913 рр.»
Мета: простежити шлях творчого становлення поета-авангардиста
Г. Аполлінера, окреслити етапи його поетичної реформи, його зв'язок з кубізмом;
розвивати уміння систематизувати новий матеріал, висловлювати власні
думки; сприяти виховуванню інтересу до
мистецтва.
Обладнання: портрети Г. Аполлінера, П. Пікассо, репродукції картин
Пікассо, тексти віршів, компьютер, диск CD RW з
презентацією №4)
Тип
уроку: урок вивчення нового
матеріалу з елементами дослідження.
« Минають дні а я ще є…»
Ґ. Аполлінер
Хід уроку
І.
Актуалізація опорних знань.
Вчитель. Франція – країна, на землі якої народилися великі
реалісти й романтики, яка стала батьківщиною символістів, на початку ХХ ст.
привернула до себе увагу митців появою нових модерністських течій.
Бесіда:
--- Який напрям в
літературі ми вивчаємо?
--- Чому він має
таку назву? ( модернізм – пошуки нового)
--- Чим відрізняється модернізм від авангардизму?
--- Назвіть течії модернізму та авангардизму.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя.
Кожен із письменників – модерністів розумів всю
складність існування людини на землі, відчував її незахищеність ( згадайте
Кафку), і кожен з них по-своєму шукав можливості розкриття загадок буття,
логіку розвитку світу. До тих, хто мав божий дар, суспільство завжди ставилося
з недовірою. Та й самі
митці чимало робили для того, щоб шокувати, дивувати,
бентежити своє оточення. Іноді це було навмисне, але частіше – яскравий прояв
не лише творчої, а й людської індивідуальності.
Сьогодні мова піде саме про таку людину. Талановиту,
добре виховану, багату на друзів, але незрозумілого для багатьох. Ви спитаєте,
чому? Але відповіді від мене не почуєте, тому що ви самі повинні зробити висновки
щодо поета та його творчості. На уроці ми познайомимося з життєвим і творчим шляхом
письменника, сутністю його поетичної реформи, збіркою «Алкоголі», чому саме
таку назву вона має, що пов’язувало його з Пікассо і чому його не розуміли
оточуючі
Оголошення
теми уроку. Робота з епіграфом (Звернути увагу на відсутність коми)
ІІІ.
Робота за темою уроку.
1. Слово вчителя.
Щоб зрозуміти творчість Ґ. Аполлінера, потрібно
зануритись у його життя, яке наповнене незвичайними подіями. Незадовго до
смерті він писав: «Звісно, життя поета – непересічне, але доля мене втягнула у
такі пригоди…» Містифікації супроводжували його від народження.
2.
Евристична бесіда.
--- Як походження
поета вплинуло на його життєвий шлях і світогляд?
--- «Іноземець без
громадянства, він почував себе тут безправним чужинцем». Про які події з життя
поета йде мова?
--- Чи отримав
Аполлінер громадянство Франції? Яким чином?
--- Які обставини
особистого життя зумовили розвиток теми «нелюбого» у ліриці Аполлінера? («Райнські
вірші», «Пісня нелюбого»)
--- Нерозділена
любов до Анні Плейден, як зазначають критики, зробила з поета-початківця
видатного лірика. Чи можемо ми стверджувати, що в даний період своєї творчості
Аполлінер вже був авангардистом? (Ні. Він проявив себе як поет-романтик).
Вчитель. Дійсно, з перших кроків у поезії Аполлінер проявив себе
проникливим ліриком. Романтиком, повернув у поезію стихію
«живого життя»на відміну від символістів.
3. Дослідницько-творча
робота. Перевірка випереджального домашнього завдання.
Завдання:
1 група – Повідомлення про Пабло
Пікассо.
2 група -- Дослідити, як знайомство з Пабло Пікассо справило
вплив на творчість Ґ. Аполлінера? Збірка
«Звірослов, або Почет Орфея».
3 група – Дослідити, чому у творчості
Аполлінера присутні елементи кубістичної
естетики.
Звіт творчих груп.
Група №1. Па́бло Руїс Піка́ссо́ (повне ім'я
- Пабло Діеґо Хосе Франсіско де Паула Хуан
Непомусено Марія де лос Ремедіос Сіприано де ла Сантісіма Трінідад Кліто Руїс і
Пікассо, — іспанський і французький
художник, працював в основному у Франції, один із найвидатніших митців XX
століття. Вчився у Школі мистецтв. Довгий час жив у Мадриді та Барселоні.
Перший раз відвідав Париж у 1900 році. Період у творчості Пабло Пікассо між
1901 і 1904 роками відомий як «блакитний»: його назва походить від кольору,
який домінує у полотнах митця. Наприклад, портрет Кандідо Портінарі.
«Рожевим» періодом у творчості
Пабло Пікассо, коли саме рожева фарба домінувала у палітрі митця, прийнято
вважати короткий період від осені 1904 до кінця 1905 року. Прикладом є картина «Родина
вуличних циркачів».
У квітні 1904 Пікассо облаштовується у Парижі, у жовтні
того ж року познайомився з поетом Ґійомом Аполлінером. Два іноземці, які під час
своєї першої зустрічі ще не знайшли визнання у Франції, два митці, захоплені
пошуком нових шляхів нового мистецтва, вони досить швидко заприятелювали. Їхня
дружба значною мірою живилася обміном творчими ідеями. Творча взаємодія двох
митців виявлялася насамперед у властивому обом прагненні радикального оновлення
мистецтва. Разом вони пережили неприємну пригоду, внаслідок якої потрапили до
в’язниці. Їх безпідставно, тільки тому, що вони були іноземцями сумнівного
статусу, заарештували за
звинуваченням у викраденні із Лувра
картини Леонарда да Вінчі «Джоконда». Протести громадськості примусили владу
звільнити їх.
1907 року Пікассо став
засновником кубізму, із середини 1910-х створював роботи в стилі неокласицизму,
з початку 1920-х рр. став лідером сюрреалізму. Працював до кінця життя.
Група №2. Перша поетична збірка
«Звірослов, або Почет Орфея» побачила світ мізерним накладом – всього 120
примірників. Її ідея виникла у майстерні Пікассо. Спостерігаючи за роботою
художника над гравіюванням зображень тварин, Аполлінер задумав створити щось
подібне у поезії. До збірки увійшло 30
віршів, які були віршованими підписами до малюнків-гравюр ще одного товариша
поета – Рауля Дюфі. Звірослов – розповідь про тварин, а співець
Орфей приборкував диких звірів своїм мистецтвом. Кожний
із віршів збірки – дотепна мініатюра, що схожа на прислів’я чи частівку.
Описуючи тварину, Аполлінер відштовхуючись від характерної риси звіра або
комахи, робить жартівливе узагальнення щодо явищ людського життя, зокрема свого
власного. «Звірослов» -- весела міні енциклопедія, але стала настільки
популярною, що у 1919 році її частина була покладена на музику французьким
композитором Ф. Пуленком. (Учні читають мініатюри)
ЗАЯЦ
У зайцев и влюбленных две напасти:
Они дрожат от
страха и от страсти.
С них не бери
пример. Его бери
С зайчихи - и
твори, твори, твори
ГУСЕНИЦА
Трудись, поэт, не предавайся сплину
Дорога к процветанью
нелегка!
Так над цветком гнет
гусеница спину,
Пока не превратится в мотылька.
БЛОХА
Блоха, возлюбленная, друг -
Все любят нас.
Жестокий круг!
Вся наша
кровь до капли - им!
Несчастен
тот, кто так любим.
СПРУТ
Чернила выпустит - и
вот
Со смаком кровь друзей
сосет.
Такого лакомку видали?
Кто се
чудовище? Не я ли?
Група №3. Презентація
проекту «Кубізм та кубофутуризм у
творчості
Ґ. Аполлінера» (Перед презентацією учням роздаються словнички-шпаргалки для кращого засвоєння літературознавчих
термінів)
Словник – шпаргалка
Футуризм («майбутнє»)– течія авангардизму;
заперечували стару культуру, мораль, були за докорінне оновлення мистецтва,
експериментували в області слова.
Кубізм – течія авангардизму; Кубізм відтворює світ не таким, як його бачить
митець, а таким, яким він його мислить. Суб'єктивне бачення світу. Предмети
розкладаються на геометричні фігури.
Кубофутуризм – поєднання кубізму та футуризму.
Характерна риса якого – симультанеїзм( з фр. – одночасний) – одночасне
зображення в одній площині різнорідних об’єктів, не пов’язаних між собою
образів, мотивів, тем.
Політематичність – синхронно розвивається кілька тем.
Сюрреалізм (фр. «надреальне») – течія авангардизму; засіб пізнання реального через
надреальне, підсвідоме. Суб'єктивне вираження підсвідомого
Верлібр (вільний вірш) — систему віршування, що з'явилася у
французькій поезії наприкінці XIX століття. Верлібр позбавлений звичних ознак
поетичного твору: рими, суворого ритму та поділу на строфи. Для верлібру
характерні рядки різної довжини, різні дво- і трискладові стопи; ритм може
мати перебої.
|
4. Евристична бесіда.
--- Отже, Збірка
«Алкоголі» є авангардистською. Які
літературні асоціації викликає у вас назва збірки «Алкоголі»? Чому вона має саме таку назву?
Вчитель. Спочатку Аполлінер хотів назвати збірку «Вода життя».
Але зміна назви на «Алкоголі» робила поета немовби спадкоємцем теми сп'яніння,
розвинутої Ш. Бодлером і А. Рембо. Водночас перша поезія збірки «зона» теж дає
змогу зрозуміти назву: «І життя наче спирт полум'яний ти п'єш». Життя опалює
поета, як спирт. Сучасний йому світ п’янкий і стрімкий. Найвизначнішими у
збірці є вірші «Зона», «Міст Мірабо», «Кортеж», «Мандрівник».
5. Виразне
читання вчителем поезії «Міст Мірабо»
6. Аналіз поезії
за питаннями:
---
Про
що йдеться у вірші?
--- Які деталі
реального світу зазначені у вірші?
--- У яких образах
і мотивах вірша втілюється ідея плинного кохання?
--- Що
символізують річка Сіна та міст Мірабо?
--- Чи можна
визначити у вірші розмір? На чому
ґрунтується ритмічність вірша? Яку назву має такий вірш? Які особливості
синтаксису ви помітили?
--- Яку роль
відіграє рефрен?
--- Чи є у вірші
елементи кубофутуризму?
Вчитель.
Вірш Ґ. Аполлінера «Міст Мірабо» про плинне і вічне,
кінцеве і безкінечне, сумне і втішне, життя і смерть. Поезія створена у стилі
кубофутуризму з використанням елементів імпресіонізму та символізму.
ІV. Підсумок уроку
«Мозкова
атака»
--- Чому
Гійом Аполлінер є чільною постаттю
європейського авангарду і у чому сутність його поетичної реформи?
Вчитель.
Сьогодні на уроці ми розглянули не всі реформаторські
ідеї авангардиста Ґ. Аполлінера, наше
дослідження продовжимо на наступному
уроці.
V. Оцінювання діяльності учнів.
Очікувані результати.
--- Учень характеризує творчість поета Ґ. Аполлінера як шлях від неоромантизму до
кубофутуризму;
--- підтверджує свої судження, аналізуючи вірш
«Міст Мірабо»;
--- простежує змін життєвої позиції поета.
VІ. Домашнє
завдання. Вивчити вірш «Міст Мірабо»,
вміти висловити власне враження від цієї поезії, прочитати сторінки 92 --104
підручника для
11 кл. Євгенії Волощук, 2004; вміти визначити особливості
поетичного стилю поета.
Випереджальне
завдання: підготувати творчий звіт
групі №4.
УРОК
№2.
Тема. Гійом Аполлінер. Задум «Каліграм». Осмислення
трагедії Першої світової війни в поезії «зарізана голубка й водограй»;
символіка образів та новаторство візуального оформлення твору.
Мета:
закінчити розгляд етапів поетичної
реформи Аполлінера, проаналізувати особливості збірки «Каліграми. Вірші Миру і
Війни»; поглибити розуміння учнями поетичного світу поета; дати їм змогу
відчути можливості розширення простору віршів завдяки синтезу поетичної мови та
живопису, розвивати уміння систематизувати новий матеріал, висловлювати власні
думки; сприяти виховуванню інтересу до
мистецтва.
Обладнання: портрети Г. Аполлінера, П. Пікассо, приклади каліграм, тексти віршів (Волощук Є.
Зарубіжна література. Хрестоматія-посібник. – К.,2003. – с. 111-112), «Голуб миру» П. Пікассо.
Тип
уроку: урок вивчення нового
матеріалу з елементами дослідження.
Я
завжди вважав себе не руйнівником,
а тільки
будівником.
Ґ. Аполлінер
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
а) Поетична п’ятихвилинка (перевірка домашньої
роботи: напам’ять вірш «Міст Мірабо» та висловлювання власних вражень від
поезії)
б) бесіда.
--- У чому
сутність поетичної реформи Аполлінера?
--- У чому
особливості поетичної мови його творів?
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Вчитель. Уся творчість Аполлінера – це бажання
перетворити буття на справжнє життя людського духу. На думку поета, «тільки ті
оновлюють світ, чиї прагнення до поезії ближчі», саме в поезії захована сила ,
спроможна «створити або ж зруйнувати Всесвіт», вивести людство в інший вимір. І
сьогодні на уроці ми продовжимо занурюватись у незбагненний світ поезії
Аполлінера, закінчемо розгляд його поетичної реформи, проаналізуємо вірш
«Зарізана голубка й водограй» із збірки «Каліграми» і підтвердимо слова самого
поета, які стануть епіграфом нашого уроку: «
Я завжди вважав себе не руйнівником, а тільки будівником».
Оголошення
теми уроку.
ІІІ.
Робота за темою уроку.
1. Евристична бесіда.
--- У 1913 році
з’явилась збірка Аполлінера «Алкоголі», а що приніс з собою 1914 рік?
--- Перша світова
війна внесла у життя поета істотні корективи. Які саме?
--- Чи припинило
фронтове життя творчу активність Аполлінера?
2. Звіт творчої
групи №4 про задум збірки «Каліграми. Вірші Миру та Війни»
Повідомлення учнів. Давайте повернемось до майстерні відомого вже нам Пабло
Пікассо. Спостерігаючи за роботою художника і його друзів, Аполлінер вирішив
наблизити поезію до авангардного образотворчого мистецтва з його колажністю,
технікою зображення одного предмета через інший. Одним із найпоказовіших аполлінерівських
експериментів цього плану були вірші, написані у вигляді малюнків, тобто
«каліграм» або «ідеограм». Він навіть збирався видати їх окремою збіркою із
красномовною назвою «І я теж живописець».
Аполлінер не був винахідником у написанні каліграм, аналогічні
спроби робилися ще за часів античності. Однак Аполлінер-експерементатор вдихнув
у поетичну форму вірша-малюнка нове життя. Ця форма приваблювала його як
сучасний засіб організації поетичного тексту.
(Учні демонструють приклади
аполлінерівських каліграм. Наводжу кілька прикладів, додаток до уроку)
Учні. Фронтове життя
не припинило творчої активності Ґ. Аполлінера.
І у 1918 році виходить збірка «Каліграми. Вірші Миру та Війни». Збірка
присвячена пам'яті друга-поета, літератора Рене Даліза, вбитого на фронті 1917
року. «Каліграми» складаються з шести розділів і містять 84 поезії. Розділивши
книгу на шість частин за хронологічним принципом, Аполлінер ніби підкреслив, що
«Каліграми» — ліричний літопис епохи. Втім, у вигляді «каліграм» була написана
лише частина віршів збірки. До збірки «Каліграми» увійшло багато фронтових
віршів, у яких поет розкриває страшну руйнівну силу війни, викривали її криваву
абсурдність. Антивоєнного забарвлення набувають навіть любовні поезії цього
часу.
Слово
вчителя. Літературною пам’яткою Першої
світової війни став вірш – каліграма «Зарізана голубка й водограй» (
демонструється каліграма, написана російською та французькою мовами.).
3.
Виразне читання вчителем вірша «Зарізана голубка й
водограй» та його
4.
Аналіз вірша:
--- Поясніть назву
каліграми.
--- Кому
присвячений вірш? Чиї імена згадує поет?
--- Що надає
творові характеру ліричного «документа» Першої світової війни?
--- Знайдіть у
тексті твору приклади поєднання реалістичного відтворення війни з інакомовними
образами. Розтлумачте їх символічне значення.
--- Розгляньте малюнок, проаналізуйте його композицію.(Художній
прийом, який поет використовує при створенні каліграми – монтаж)
Слово вчителя. Скорбота за загиблими, співчуття постраждалим, тривога за
тих, кому доводиться власноруч виконувати щоденну криваву роботу, на кожному
кроці стикаючись зі смертельною небезпекою – такий емоційний стрижень
аполлінерівської воєнної лірики. До
речі, образ голубки був прототипом знаменитого голуба Пікассо, емблеми миру.
5.
Міні-лекція
вчителя про сюрреалізм Ґ. Аполлінера.
«Каліграми» є майже останнім ступенем
вивільнення вірша, експериментом, який виходить навіть за межі верлібру. Але
каліграма – це не останнє експериментаторство Аполлінера. Каліграми поет почав
писати у 1914 році, а у 1917 – він своє мистецтво назвав «новим реалізмом»,
«надреалізмом», «сюрреалізмом» і дав йому таке тлумачення: «Коли людина хотіла
відтворити ходу, вона винайшла колесо, не схоже на ногу. Тобто вона діяла
по-сюрреалістичному, сама того не усвідомлюючи». Йдеться про художній образ,
який не має зовнішньої схожості з предметом, але з особливою силою виражає його
внутрішню сутність, його ідею. Літературна течія, яка в подальшому перебере на
себе цю назву, сповнила його вже іншим змістом. Для Аполлінера ж «сюрреалізм» —
передусім, спосіб пізнання реальності, а не марення чи сон, причому пізнання
більш глибокого, ніж дає змогу просте відтворення життя.
«Надреальність»
поезії Аполлінера виявляється в сюжетах, образах, самій будові віршів. Через
зорові образи він прагне розкрити внутрiшнiй світ, почуття. Ці образи ніби
нанизуються один на один, все, що бачить поет, підкоряється його внутрішньому
ритму, а реальність стає зовсім іншою "новою реальністю", або
"надреальністю". Стаття
Аполлінера «Новий дух і поети» (1918) прозвучала як маніфест нового покоління
поетів. У ній поет обстоював широке охоплення сучасної дійсності та висував
положення про «новий реалізм» у поезії. Цим есе-маніфестом завершився недовгий
творчий шлях Гійома Аполлінера — найяскравішого французького поета початку XX
століття. Він був справжнім поетом-новатором, поетом-авангардистом, бо був
«будівником», а не руйнівником нового мистецтва.
6.
Робота у групах
Підбиття
підсумків дослідницької роботи учнів. (3
хв. на роботу. 1хв. – на виступ)
1 група. Визначити,
елементи яких течій та напрямів знайшли відбиття у творчості Ґ. Аполлінера. Сам поет не відносив себе до будь-якого
літературного напряму. (романтизм,
«поетичний реалізм», імпресіонізм, символізм, футуризм, кубофутуризм, сюрреалізм)
2
група. Визначити, елементи яких видів мистецтва
знайшли своє відображення у творчості Ґ.
Аполлінера. Коротко аргументувати відповідь.
(
література, образотворче мистецтво, музика)
3
група. Доведіть, що Ґ. Аполлінер є новатором у
поетичному мистецтві.
(каліграми, подальший розвиток верлібру, ввів
поняття «сюрреалізм», елементи кубізму – симультанеїзм, використання прийому
монтажу, політематичність, відсутність розділових знаків).
4
група Складіть сенкан. Ключове слово Аполлінер
Сенкан (сенкен) – це вірш,
який синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, яке описує чи
віддзеркалює тему. Слово «сенкен» -- французьке -- «п’ять», означає вірш з
п’яти рядків :
1. Тема (іменник) – одне слово.
2. Опис теми (два прикметника).
3. Дія, пов’язана з темою (три дієслова).
4. Фраза з 4 слів – висловлює ставлення до теми
або почуття з приводу обговорюваного).
5. Одне слово-синонім до теми – (ніби робиться
висновок).
Приклад сенкану, створеного учнями:
Аполлінер
талановитий, романтичний,
знаходить, відтворює, експериментує,
є
новатором поетичного мистецтва,
авангардист.
ІV. Підсумок уроку
Слово вчителя.
Отже, Ґійом
Аполлінер – неординарна особистість, у якій сполучалися розмах почуттів і
вразливість, товариськість і глибока самотність, дотепний розум і
меланхолійність. Його естетичні шукання увиразнювали притаманний авангардизму
пафос докорінного оновлення світу та мистецтва.
V. Оцінювання діяльності учнів.
Очікувані результати.
--- Учень характеризує творчість поета Ґ. Аполлінера, особливості його поетичної
реформи ;
--- аналізує особливості збірки «Каліграми. Вірші
Миру і Війни» на прикладі вірша «Зарізана голубка й водограй»;
--- робить висновок стосовно новаторства Ґ.
Аполлінера.
VІ. Домашнє завдання (диференційоване)
Всьому класу: написати твір-мініатюру «Минають дні а я ще
є…» або «Перша світова війна очима Ґ. Аполлінера»
Завдання творчим групам:
а) підготувати
повідомлення про життєвий і творчий шлях Р.М. Рільке;
б) підготувати
творчу роботу «Рільке і Україна»
Немає коментарів:
Дописати коментар