Тема. Історичні умови та провідні ідеї Просвітництва. Вплив філософії на літературу й культуру доби. Художні напрями  (просвітницький класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм)  9 клас

презентація

Мета:

навчальна: формувати уявлення про Просвітництво як  ідейно - політичний рух, ідейно-естетичну добу, літературну епоху, основні художні напрями розвитку літератури й мистецтва Просвітництва, їхні ознаки, видатних митців доби Просвітництва;

розвивальна: розвивати навички критичного мислення; увагу і пам'ять,  уміння формулювати власну  думку та аргументовано доводити її, узагальнювати та систематизувати матеріал;  спонукати учнів до самоаналізу, самопізнання,  навички роботи в групі;

виховна: виховувати віру в себе, в свої можливості та здібності, інтерес до кращих духовних надбань людства.

Тип  уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Форма  уроку: урок-дослідження.

Обладнання:  комп’ютер, проектор, мультимедійна презентація – супровід уроку з теми  (44 слайди), індивідуальні інформаційні картки « Доба Просвітництва», картки – інформатори для групової роботи та роботи у парах.

 Теоретико – літературні поняття: доба Просвітництва, просвітницький класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм, рококо, атеїзм, деїзм, антиклерикалізм.

Міжпредметні зв'язки: історія, українська література, мистецтво.

Очікувані  результати.

Після уроку учні зможуть:

·     розкривати чинники (історичні, філософські, естетичні) розвитку європейської літератури та мистецтва доби Просвітництва;

·     знати  основні художні напрями розвитку літератури й мистецтва Просвітництва, називати їхні ознаки, ключові ідеї Просвітництва;

·     знати видатних митців доби Просвітництва.

 Випереджальне завдання: індивідуальні завдання про характерні особливості доби Просвітництва, розвиток Просвітництва в Україні.

 

                                             Епіграф:

                                                                                                        Усе рухалося, вирувало,  було охоплено думкою, як жити далі.

                                                     Вольтер

                        

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Психологічне налаштування.

Учитель. Наш урок – це подорож у історичне минуле, недалеке, але й неблизьке. Яким ви хочете бачити наш урок?

---  Що ви мусите зробити, щоб урок був саме таким?

ІІ. Актуалізація пізнавальної діяльності.

1.  Бліц-опитування

-     Як називається література кожного народу? (національна)

-     Що утворює сукупність національних літератур? (всесвітню літературу)

-     Чи стоїть всесвітня література на місці?

-     Дати визначення всесвітньому літературному процесу.

-     Пригадайте, які історичні епохи ви знаєте? (античність, середньовіччя, Відродження)

-     З якими літературними напрямами ви знайомі? (бароко, класицизм)

2.  Інтелектуальна розминка.(Робота у парах)(слайд №2)

Завдання: Перед вами портрети відомих письменників, розподілити їх за  епохами та літературними напрямами: Античність. Середньовіччя. Відродження. Бароко. Класицизм –  Мольєр, Джон Донн, Гомер, Шекспір, Есхіл, Омар Хайям, Сервантес.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

        Учитель. Всесвітньо - літературний процес ніколи не зупиняється: одна літературна доба змінюється іншою, один літературний напрям народжує новий, з’являються нові течії , нові жанри, письменники.

 «Портретна галерея». (слайд №3)

Евристична бесіда.

-         Перед вами портрети відомих письменників. А чи знайомі вони вам?

-         Чи здогадалися ви, чому я об’єднала їх в одну галерею? Що їх може пов’язувати?

Учитель: Вони жили і  творили в одну історичну та літературну епоху, яка має назву Просвітництво. Доба Просвітництва… Наш урок – урок-дослідження, на якому ми дізнаємося про Просвітництво все: причини виникнення, провідні ідеї, основні художні напрями розвитку літератури й мистецтва, видатних митців, дізнаємося, хто ці видатні особистості, чиї портрети розміщені у нашій портретній галереї.  Для того щоб наш урок був результативним,  діяльність – ефективною, вам необхідно усвідомити, що ваше завдання –  бути уважними і зосередженими, активно працювати, проявляти ініціативу, цінувати час на уроці. До того ж кожен із вас буде сьогодні не просто учнем на уроці, а моїм помічником. Тож гарного настрою та плідної роботи на уроці! (слайд №4)

ІV. Оголошення і запис теми уроку. (слайд №5)

V. Засвоєння нового матеріалу.

      Асоціативне  гроно. Які асоціації викликає у вас слово «Просвітництво»

Приклад інформаційного грона:

 

освіта

 

                                                      

Учитель. Розум, освіта, просвіта, знання, світло… Яким чином ці слова пов’язані з цілою епохою? Що ж стало причиною початку нової доби – доби Просвітництва?      Доби, як писав Вольтер, де «усе рухалося, вирувало, було охоплено думкою,  як жити далі». Саме цей вислів став епіграфом до нашого уроку.  (слайд №6)  Хто ж вони – люди з новим нестандартним мисленням, які дивилися далеко вперед і бачили більше за інших? Розпочнемо працювати, досліджувати, робити висновки і створювати  Інформаційну картку « Доба Просвітництва».

      Індивідуальна робота на картках ( Під час вивчення нового матеріалу учні заповнюють Інформаційну картку « Доба Просвітництва») (слайд №7)

Інформаційна картка « Доба Просвітництва» Учня­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­_____________ Ім’я ____________________________________________ Місце народження________________________________ Час народження (століття)_________________________ Країни__________________________________________ Завдання________________________________________ Ідеї_____________________________________________ Герої____________________________________________ Літературні напрями______________________________ Представники____________________________________ Інші назви Просвітництва__________________________ Прикмети доби___________________________________

       Історико-літературознавча  сторінка.

Виступи учнів ( домашні індивідуальні завдання)

       Учень – консультант. (слайд №8-10)

Просвітництво –  це широкий ідейно-політичний і естетичний рух кінця XVII  – XVIІI ст.  Воно було наслідком невдоволення передових людей того часу  феодально-кріпосницькими порядками, тиранією, свавіллям чиновників і духовною диктатурою церкви, прагненням буржуазії утвердити капіталістичні відносини.  Як відомо, Просвітництво зародилося в Англії. Першим, хто відкрито заявив  про бажання жити по - новому, був  англійський мислитель Джон Локк.   Початок доби пов’язують з 1690 роком, а саме  з публікацією  праці   Дж. Локка «Дослід про людський розум». На початку  XVIІI ст.  думки англійця були підхоплені й розвинуті французами Вольтером, Дені Дідро, Жан-Жаком Руссо. Це сприяло тому, що Францію почали називати центром Просвітництва.     Прогресивні погляди поширились і в інших європейських країнах: Німеччині, Нідерландах, Італії, Росії, Україні. Отже, доба Просвітництва — це історичний відрізок часу, хронологічні межі якого прийнято окреслювати двома європейськими революціями — буржуазною революцією в Англії (1688—1689) та Великою Французькою революцією (1789—1794).  

  Учитель. (слайд №11)   Просвітництво - це ідейно-політичний і естетичний рух (доба),  важливий етап розвитку європейської ідеології та культури наприкінці  XVII  – у XVIІI ст. (запис у зошитах).

  У цей час відбулися глобальні зміни у сфері ідеології: провідна роль у духовному житті суспільства почала відводитися філософії. Саме тому ХVIII століття називають добою філософії. У той час філософію розуміли як «науку про щастя» та економічне процвітання людства. Філософів і письменників ХVIII століття називають просвітителями. Ті, що несуть світло істини.  Якими ж є особливості доби Просвітництва?

  Учень – консультант. (слайд №12-17) 

По-перше, характерною особливістю доби є  надання великого значення розуму та досвіду як джерелу знань. Просвітники наголошували, що саме розум відкриває людині широкі двері як у її внутрішній світ, так і зовнішній – тобто допомагає зрозуміти закони, за якими влаштовані природа і суспільство. Слово «розум» в добу Просвітництва стає ключовим у назвах наукових робіт. Наприклад,  Джон Локк   «Дослід про людський розум», Г. Лейбніц «Нові роздуми про людський розум»,  К. Гельвецій «Про розум»; Іммануїл Кант «Критика практичного розуму»;  у  назвах  літературних  творів:  О.Грибоєдов «Лихо з розуму». Недаремно,   добу   Просвітництва  ще   називають – «доба Розуму», «доба світочів», «царство» Розуму.   Це був час поширення освіти серед найрізноманітніших прошарків населення. Філософія Просвітництва базувалася на безмежній вірі в могутність розуму, в можливості прогресу, ґрунтувалася на повазі до науки і жвавому інтересі до оточуючого світу. Невипадково саме в цю епоху вперше в історії культури було покладено початок грандіозній науковій праці – «Енциклопедії, або Тлумачному словнику наук, мистецтв і ремесел» (1751-1774), яка вийшла в 35-ти томах. Вона вміщує матеріали, присвячені найрізноманітнішим галузям знань: історії, математиці, філософії, літературознавству. Головний редактор «Енциклопедії» - французький письменник Дені Дідро. Ідеологами й виконавцями цього     грандіозного проекту були Д’Аламбер, Монтеск’є, Ш.Ж.Руссо, Гольбах, Вольтер і інші.

  Учень – консультант. (слайд №18-20) 

Характерними особливостями доби Просвітництва є критика недосконалого суспільного ладу, нерівності. Віра в те, що ідеї можуть змінити суспільство, що моральне виховання людини – шлях до вдосконалення суспільства. Д. Локк стверджував: у  людини немає вроджених ідей, кожна людина від народження «табула раса»  - в перекладі з латині  «чиста дошка» і все, чого досягає – завдяки вихованню. «Дев'ять десятих людей робляться такими, якими вони є, тільки завдяки вихованню».

Ще одна особливість –  прагнення повернутися до сутності природи, бо природа – розумна. «Природною людиною» діячі Просвітництва називали людину, не зіпсовану упередженнями та вадами, що панували в феодально-монархічному суспільстві. В основі цієї концепції лежала ідея рівності та свободи як природного стану кожної людини. Отже, провідні ідеї Просвітництва:

·     Культ розуму та науки.

·     Надання переваги досвіду.

·     Віра в перетворюючу силу ідей та освіти.

·     Утвердження великої виховної ролі літератури та мистецтва у суспільстві.

·     Виховання гармонійної людини за законами розуму та природи.

·     Визнання впливу суспільного і природного середовища на формування людини.

·     Проголошення цінності людини незалежно від її походження.

·     Утвердження рівності всіх людей. Усі мають однакові права на щастя й вільне життя.

·     Переосмислення питань світобудови й суспільного порядку.

 Учитель. (слайд №21-22)  Основна ідея Просвітництва - це ідея освіченої монархії -  на чолі держави повинен був стояти освічений монарх (монарх-філософ), покровитель мистецтв, наук, ремесел. Принципово важливим є питання щодо ставлення просвітників  до релігії. Інколи можна  почути  ствердження, що  просвітники були  відвертими атеїстами. Але,    щоб    остаточно    в     цьому    переконатися,  треба  спочатку визначитися,    що    таке    атеїзм,   антиклерикалізм,   деїзм.

 Питання: Чи знаєте ви, кого називають атеїстами, антиклерикалами, що таке деїзм? (Учні відповідають).  Просвітники були антиклерикалами, а не атеїстами. Вони піддавали критиці релігійні догми, церкву,  духовенство. Для них був характерний деїзм –   учення про те, що Бог є і Всесвіт, створений саме ним.

Висновки. (слайд №23)  Головна ідея Просвітництва - завдяки знанням змінити цей недосконалий світ. Головне завдання Просвітництва - боротьба з феодалізмом, абсолютизмом, духовенством. Головні герої епохи - люди науки, мистецтва, державні діячі-реформатори. Героєм у творах мистецтва стає «природна людина», тобто звичайна,  не зіпсована цивілізацією,  наділена талантом, здібностями і розумом.  Просвітництво - час відкриттів і подорожей, створення перших енциклопедій і  бібліотек, період науково-технічного прогресу (бурхливий розвиток природничих наук, математики, астрономії, фізики).

Учитель.  (слайд №24)  Основним джерелом поширення просвітницьких ідей  була художня література, яку дуже цінували просвітники саме за її широкі можливості впливу на суспільну свідомість.

  Пошуково-дослідницька робота.  (слайди №25-26) 

У XVIII ст. паралельно розвивалися три основні художні напрями – просвітницький класицизм, просвітницький реалізм і сентименталізм, а також існувало мистецтво рококо

Робота в групах. (3 групи. За кількістю літературних напрямів)

Завдання: 1. Опрацювати теоретичний матеріал на картці-інформаторі.

2. З'ясувати його характерні особливості (записати їх на окремому листку)

3.  Назвати представників цього напряму.

(робота триває 3-4 хв., після цього представники групи дають стислу відповідь на запитання і розташовують записи на листках на дошці, на якій записані літературні записи. Їхня відповідь підтверджується матеріалом на слайдах). (слайди №27-35) 

КАРТКИ-ІНФОРМАТОРИ.

Просвітницький класицизм. Просвітницький класицизм продовжував традиції класицизму XVII ст., але на новій основі. Відродження класицизму в епоху XVIII ст. багато в чому було обумовлене «культом розуму», який панував у добу Просвітництва. Якщо у XVII ст. проголошувалася ідея служіння монарху й державі, то у XVIII ст. утверджується думка про необхідність служіння всьому суспільству, справі свободи, рівності й справедливості. Герої просвітницьких творів охоплені ідеєю змінити існуючий порядок і встановити більш розумний і гуманний.

Лідером французьких просвітників був Вольтер, автор численних філософських та історичних трактатів і відомий письменник. Представники: Вольтер, Й. В. Ґете, Ф. Шиллер, Д.Фонвізин.

Просвітницький реалізм. Основою просвітницького реалізму став принцип наслідування природі, заявлений просвітниками. Представники просвітницького реалізму прагнули до якомога більш точного і достовірного відтворення життєвих реалій, до відображення життя таким, яким воно є в реальності. Письменники не боялися соціальної критики, сміливо викривали вади суспільства та їх згубний вплив на людину. Новим для літератури того часу було те, що характер людини був поданий в еволюції, у зв'язках із природним та соціальним середовищем. Особливе значення надавалося проблемам виховання людини, становленню її в складних умовах. Просвітницький реалізм вивів на перший план героїв з демократичного середовища, показав їхню боротьбу за існування, за визнання в суспільстві, за утвердження почуття гідності. Автором концепції «природної людини» є Ж-Ж.Руссо.   Представниками просвітницького реалізму були письменники Д.Дефо, Д. Дідро, Дж. Свіфт, Г. Філдінг,  художники В. Хогарт, С. Шарден та ін.

Сентименталізм  Літературний напрям другої половини XVIII — початку XIX ст., у якому утверджується «культ почуттів», «культ серця» на противагу «культу розуму». Сентименталізму притаманні такі риси, як увага до внутрішнього світу людини, возвеличення почуттів, простоти, природності. Сентименталізм дістав свою назву від роману англійського письменника Лоренса Стерна «Сентиментальна подорож по Франції та Італії» (1768). У центрі зображення письменників-сентименталістів — життя простих людей з їх душевними переживаннями, почуттями та настроями. Сентименталісти віддавали перевагу таким подіям, які могли розчулити читача, зворушити його, примусити хвилюватися; вони описували страждання самотньої людини, нещасливе кохання, а нерідка й смерть героїв. Визначні представники європейського сентименталізму французькі письменники Річардсон, Бернанден де Сен-П'єр, англійські поети Джеймс Томсон, прозаїки Лоренс Стерн, російські письменники Микола Карамзін та Олександр Радищев.

Учитель.  (слайд №36) Рококо – напрям, що розвивався незалежно від ідей Просвітництва. Його представники орієнтувалися на смаки аристократії, тому твори відзначаються особливою вишуканістю та витонченістю форм, пишністю й багатством засобів художньої виразності.

 (слайд №37)  Доба Просвітництва відкрила ціле сузір’я  видатних людей.  Дух Просвітництва знайшов вияв у різних галузях: філософії(Дж.Локк, К.А Гельвецій, Е.К.Шефтсбері), в живопис і(В.Хогарт, Т.Гейнсборо,Ж.Б.Грез, Ж.Б.С.Шарден та ін.), у музиці (Й.С.Бах, Й.Гайдн, Глюк та ін.),  у скульптурі (Е.М.Фальконе, Ж.А.Гудон та ін.). Вони – світочі доби Просвітництва. Деякі з них – багатогранні особистості. (слайд  38) 

Виступ учня. Просвітництво в Україні. (слайд  39)  Випускники Києво-Могилянської академії стали в Україні першими носіями ідей Просвітництва. Свій суспільний ідеал просвітники формували на основі ідей  свободи і рівності. Просвітництво в Україні --- це творчість видатного мандрівного філософа Г. С. Сковороди. Його вплив на подальший розвиток вітчизняної культури безумовний. Філософ, поет, фольклорист, перекладач, педагог.

VІ. Закріплення знань та умінь учнів.

                    «Коло думок» – вирішення проблемних питань.
 --  Чому просвітники надавали таке велике значення освіченості монарха? 
 – Одним із центральних понять Просвітництва було поняття «природна людина». Як ви розумієте цей вислів? Чи погоджуєтесь ви з думкою просвітників?
– Просвітники проголосили ідею рівності від народження всіх без винятку людей? Як ви вважаєте, вони мали рацію?
 – Чи справді визнав би граф Дорант, герой комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич, міщанина Журдена рівним собі?
–  Ідея расової рівності . Ким вважала себе білошкіра людина? 

                     Творча робота. Робота у парах «На смак і колір»:

                    Скласти «Похвальний лист Просвітництву»

                    Скласти сенкан «Просвітництво»

Наприклад:

Просвітництво

Освічене, філософське.

Навчає, виховує, вдосконалює.

Людина може змінити все.

Розум.

VІІ. Підсумок уроку.

                    Повернення до «Портретної галереї»

-       Перед вами портрети відомих письменників. А чи знайомі вони вам? Назвіть їх. (слайд  40) 

  Інформаційна картка « Доба Просвітництва» (демонстрація індивідуальної роботи учнів, можна розташувати на дошці) (слайд  41)

 

Учитель. (слайд  42) Висновок. Епоха Просвітництва – одна із видатних сторінок в історії західноєвропейської культури. В добу Просвітництва заклались основи демократичного устрою сучасного цивілізованого світу, сформувались європейські цінності, систематизувались наукові досягнення людства.

VІІІ.  Рефлексія

  Мікрофон» (слайд  43) 

-       Що допомогло вам працювати сьогодні на уроці? 

-       Чи справдилися ваші очікування щодо уроку?

       

ІХ.  Оцінювання навчальних досягнень учнів.

Х.  Домашнє завдання. (слайд №44)

  Опрацювати матеріал підручника з теми «Життєвий і творчий шлях Д.Свіфта».

  Творче завдання (за вибором і бажанням  учнів):

¨   створити мультимедійну презентацію  «Цікаві факти біографії

Д. Свіфта».

¨   Створити колаж «Портрет доби Просвітництва».

¨   Просвітителі надавали основну роль освіті та вихованню в оновленні світу. Запропонуйте власну програму самоосвіти й самовиховання сучасної людини. Сформулюйте свої думки тезами.

                    

                      Перелік використаних джерел

1.     Ковбасенко Ю.І. Зарубіжна література: Підручн. Для 9 кл.

загальноосвітн. навч. закл.-К.: Грамота, 2009.- 304 с.

2.     Куцінко О.Г. Усі уроки зарубіжної літератури. 9 клас.-Х.:Вид. група

«Основа», 2009.-368с.

3.     Лімборський І. В. Просвітництво поза канонами і стереотипами: основні тенденції в світлі сучасних інтерпретацій // Зарубіжна література. — 2003. — № 5. — С. 52—58

4.     Назарець В.М. Зарубіжна література: Підручник для 9 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. –  К.: Вежа, 2009. – 336с.:іл.

5.     Ніколенко О.М. Зарубіжна література. 9 клас: Підруч. для загальноосвіт. навч. закл./О.М. Ніколенко, І.Л. Столій. –  Х.: Вид-во «Ранок», 2009. – 256с.:іл.

6.     Ніколенко О.М. Вивчення зарубіжної літератури. 9 клас. Частина 2.- Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003.-160с.

7.     Українська та зарубіжна культура / За ред. Козири. – К., 2001.

8.     school-zno.com.ua›svitova-literatura…

9.     svitlana-isaienko.edukit.kiev.ua›dlya_vas…do…doba/